підстава

Підстава доказу

1) див. Аргумент.

Підстава

1) частина умовного судження, у якій відображається умова, від якого залежить істинність наслідку. У звичайній мові під підставою розуміють вихідну умову, передумову існування деякого явища чи системи явищ.

Посилання

Семенов Г.А., Гиря М.Г. Удосконалення організації матеріально-технічного забезпечення на підставі логістики: Монографія. - Запоріжжя: КПУ, ЗЦНТЕІ. 2008. - 328с.

Анотація

Монографію присвячено одному із важливих напрямів розвитку підприємства - організації матеріально-технічного постачання на основі концепції логістики. Розглянуті теоретичні засади організації матеріально-технічного забезпечення в великому акціонерному товаристві; проведен аналіз забезпеченності й використання матеріальних ресурсів на підприємстві і розроблена логістична концепція в бізнес-діяльності підприємства.

Розрахована на наукових працівників, аспірантів, а також службовців підприємств, які займаються питаннями логістики.

Гіпотеза дослідження (від грец. hypothesis - підстава, припущення)

1) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обґрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням. Від простого припущення гіпотеза відрізняється декількома ознаками. До них відносяться:

Базове (ключове) поняття (від грец. basis - підстава, основа)

1) головне, цільове поняття, що відбиває суть змісту предмета дослідження. Його найбільш істотні властивості й ознаки. Виступає як об'єкт термінологічного аналізу і операціоналізаціі. Навколо базового поняття створюється ієрархічна, субординована понятійна система. На його основі розробляється концепція дослідження. Синонім: поняття, що систематизує. Див. також Понятійний апарат, Операціоналізація понять.