Сутність, еволюція, функції та завдання логістики (2007, 187с., SM004-001)

Ринкові відносини, формування яких відбувається в умовах невизначеності та нестабільності середовища, потребують високоефективних методів управління економічною і господарською діяльністю.

Традиційні концепції управління економікою підприємств не спроможні забезпечити вимоги конкурентного середовища, а тому актуальними стають нетрадиційні підходи до організації роботи промислових підприємств. Одним з найдієвіших науково-прикладних напрямків удосконалення системи управління є логістика [55,2]. Спеціалісти у цій галузі науки подають понад два десятки визначень її сутності. Це засвідчує, що дана галузь знань перебуває на стадії формування. Тлумачення терміна "логістика" переважна більшість науковців пов'язує з управлінням, потоками матеріалів, інформацією та фінансами, рухом продукції від виробника до кінцевого споживача, оцінкою витрат тощо. З цього можна зробити висновок, що логістику слід розуміти як управління матеріальними та пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками з метою зниження загальних витрат на просування продукції від виробника до споживача [30, 10]. В одному із словників подано таке визначення: "Логістика - це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних системах" [22, 257]. Щоб оцінити змістове навантаження визначень логістики, необхідно зосередити увагу на історичних аспектах виникнення і розвитку логістики як науки, оскільки логістика має свою історію.

У І тис. н. є. в лексиконі представників військових кіл низки країн логістика трактувалась з точки зору діяльності щодо забезпечення війська необхідними матеріальними ресурсами і визначення їхніх запасів.

Етимологія цього поняття має істотні суперечності. Найпоширенішими є дві точки зору. За однією з них термін "логістика" походить від грецького "logistikos" - "обчислювати", "міркувати", за іншою - від французького "loger"-"постачати". Проте в деяких джерелах трапляються й інші версії, зокрема про давньогерманське походження від "laubja" - "склад, зберігання".

Семантика цього поняття також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, в Римській імперії — діяльність з забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії - процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов'язаних з пересуванням і тиловим забезпеченням армії [56,5].

Більшість дослідників схиляються до думки, що за семантикою слово є давньогрецьким, де "logistike" означало "рахункове мистецтво" чи "мистецтво міркування, числення".

Німецький дослідник професор Г. Павеллек зазначає, що призначенням логістики у Візантійській імперії було "платити платню армії, належним чином озброювати солдат і постачати для них зброю та військове майно, вчасно й повною мірою піклуватися про їх потреби та з відповідальністю ставитися до підготовки кожного акту військового походу, тобто розраховувати простір і час, робити правильний аналіз місцевості з погляду пересування армії, а також сили опору супротивника і згідно з цим керувати, а точніше розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил" [86, 6].

Загалом історично склалися два принципово різні науково-практичні напрями розвитку логістики.

Перший пов'язаний із застосуванням логістики у військовій справі. Підґрунтям, поштовхом до розвитку військової логістики послужили фундаментальні праці військового теоретика XIX ст. барона А. А. Жоміні (1779-1869 pp.), де він визначав логістику як практичне мистецтво управління військами, що охоплює широке коло питань, пов'язаних з плануванням, управлінням і постачанням, визначенням місця дислокації військ, транспортним обслуговуванням армії. У 1884 р. американський інститут військово-морського флоту ввів поняття "логістика" для потреб навігації [86, 6]. Професор Сергеев В. І. у праці "Логістика в бізнесі" досліджуючи походження логістики та фактори впливу на її розвиток, пише: "Широкого розвитку принципи логістики одержали у роки Другої світової війни, що проявлялось в організації забезпечення військ, зокрема американських, які були дислоковані у Європі, а також в організації взаємодії між постачальниками озброєння, продовольства, транспортом і військами. Паралельно з практичним застосуванням у багатьох країнах, насамперед у США і колишньому СРСР, розвивається теорія військової логістики, що визначає логістику як науку про планування та управління переміщенням, матеріально-технічним постачанням військ. Інше трактування терміна "логістика" у значенні математичної логіки використано у працях німецького математика Г.Лейбніца (1646- 1716 рр.) [86,7].

Як й інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, мережеві моделі тощо), ідеї логістики після закінчення війни поступово перейшли з військової сфери до господарської практики.

Уперше на можливість використання положень військової логістики в економіці вказав у 1951 р. співробітник "RAND Corporation", фахівець у сфері системного аналізу О. Моргенстерн, зазначаючи, що "... є абсолютна подібність між управлінням забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у промисловості" [65,7].

Таким чином, хоча логістику тривалий період вважали військовим терміном, його застосування в цивільній сфері відносять до 60 років XX ст. й означав він "оптимальну координацію переміщення і створення запасу сировини, діяльність з переробки, пакування кінцевої продукції, її складування і доставки клієнтам" [65,7]. У такий спосіб логістика одержала інший напрямок розвитку - економічний. У сучасній зарубіжній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики (перелік різних тлумачень терміна "логістика" подано в табл. 1.1). Багатоманітність визначень пов'язана з тим, що еволюціонувала концепція логістики, оскільки з розвитком ринкових відносин змінювалися і уточнювалися не лише тлумачення, а й об'єкти дослідження логістики. Переважна більшість науковців, які вивчають проблеми логістики, дають її тлумачення що не суперечать її концептуальній сутності, а чисельність тлумачень є закономірним явищем, обумовленим становленням і розвитком нових науково-практичних напрямків. Повний підсумок полеміки з питань визначення логістики наведено у праці російських вчених, професорів Семененка А. І. та Сергеева В. І., які акцентують увагу на тому, що оскільки термін "логістика" має широку сферу застосування, для його всебічного розуміння слід узагальнити десять відповідних визначень, котрі заслуговують на увагу [83,133]. Обґрунтовуючи доцільність саме такої їх кількості, науковці не заперечують наявності значно більшого переліку з відповідним визначенням, кожне з яких по-своєму правильне, але ті, на яких вони акцентують увагу, охоплюють майже всі істотні аспекти логістики [83,134] (табл. 1.2).

Джерело: Пушкар М. С., Богач А. Г., Мельник В. Г. Логістичні системи підприємства: облік, аналіз і аудит. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. – С. 6-8 (187 с.)