Модели диагностирования систем...

Конкретизація (від лат. concretus - згущений, ущільнений)

1) один із прийомів, використовуваних у процесі пізнання, за допомогою якого абстрактне поняття включається в різноманіття дійсних властивостей, зв'язків і відносин.

На противагу абстракції конкретизація вимагає по можливості всебічного обліку усіх фактів, на основі яких відтворюється повне знання про реальний, цілком визначений, своєрідний предмет. Див. також Сходження від абстрактного до конкретного. (примечание - текст откорректирован, есть отличия от оригинала – Горяинов А.Н.)

Джерело: Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. — С. 135 (254 с.)