Впровадження ІТ у процес захисту дисертацій

За 20 років інформаційні технології (ІТ) кардинально змінили всі наукові комунікації, точніше, майже всі, крім хіба що захисту дисертацій. Процедура захисту дисертації починається з рішення кафедри (відділу) про рекомендацію до захисту, а далі — торованою схемою. На її проходження зазвичай потрібно від 6 до 12 місяців.

За останні 20 років у процедурі захисту практично нічого не змінилося, за винятком обов'язкової присутності опонентів та публікації оголошення у спеціальному виданні. Крім цього, скасовано колективну експертизу дисертації провідною організацією та додано вимогу передавати разом із паперовими варіантами документів ще й електронні. 

Із погляду сучасної організації інформаційних потоків захист дисертації — це поїздка на паровозі, коли можна летіти літаком, при цьому заплативши за квиток у кілька разів менше. Що для цього потрібно?

1. Створення спеціалізованого сайта ДАК, на якому відразу ж після того, як спецрада прийме роботу до захисту, учений секретар має розмістити оголошення про захист і саму дисертацію у відкритому доступі.

2. Автоматичне електронне розсилання з сайта ДАК повідомлень про захист фахівцям із профілю дисертації.

3. Автоматичне електронне розсилання дисертацій по провідних бібліотеках.

4. Проведення інтернет-трансляцій захисту дисертацій із сайта ДАК.

5. Забезпечення віддаленої роботи опонентів у режимі відеоконференції — наприклад по Скайпу.

6. Відмова від стенограми захисту дисертації на користь відеозапису.

Самі лише електронні оголошення скоротять процедуру захисту на один-два місяці. Економія ресурсів становитиме в середньому 300 грн на один захист (з урахуванням вартості оголошення в газеті й відрядних). За рік відбувається близько 6000 захистів, отже, сумарна економія становитиме 1,8 млн грн.

Виконання пунктів 1–3 дасть змогу відмовитися від автореферату, бо його основну функцію — інформування наукового співтовариства про результати досліджень — виконає дисертація на сайті ДАК. При цьому дисертацію мають доповнити дві-три сторінки тексту з анотаціями українською, російською та англійською мовами. Економія ресурсів на один захист становитиме: за трудоємністю — один тиждень роботи аспіранта; за витратами на публікацію й розсилання — 500 грн; у сумі — близько 1000 грн на один захист, або 6 млн грн на рік.

Можливість віддалено працювати знизить відрядні витрати опонентів, а найголовніше — дасть змогу залучити до експертизи дисертацій більш кваліфіковані кадри, яким шкода гаяти час на дорогу. Реально зможуть опонувати й зарубіжні вчені. У майбутньому можлива віддалена робота й членів спецрад. Для цього треба юридично змінити для них форму голосування з таємної на поіменну. Витрати на інтернет-трансляції будуть незначними, бо зали засідань спецрад, як правило, уже обладнано відеокамерами, звуковідтворювальною апаратурою, проекторами, інтернет-каналами тощо.

Крім автоматизації старих завдань, впровадження ІТ у процес захисту дисертацій додатково дасть змогу: 

— відстежити популярність наукової тематики за кількістю переглядів дисертацій на сайті; 

— здійснити колективне виявлення плагіату й запозичень; 

— отримати зовнішні запитання й відгуки у процесі захисту дисертації;

— призначити "чорного опонента" до захисту або відразу після нього, що скоротить час експертизи докторських дисертацій у ДАК на один-два місяці.

Таким чином, впровадження ІТ у процес захисту дисертацій, крім скорочення самої процедури та економії коштів, сприятиме підвищенню якості робіт. 

Настав час ІТити захист дисертацій.

Джерело: http://gazeta.dt.ua/